Пробують створювати «дитячі сторінки» в мережі. Але діти навряд чи оцінять таку турботу держави

Останнім часом в українських владних колах говорять про те, що всесвітня павутина сповнена несподіванок для дитячої психіки, а тому маленьких українців потрібно берегти від згубного впливу Інтернету. Краще, звичайно, взагалі позбавити дітей від користування «всесвітньою павутиною», але оскільки це навряд чи вдасться, то потрібно хоча б «правильно» їх спрямовувати.

Як показує моніторинг веб-сторінок державних установ, проведений «Коментарями», деякі з них вже готові або, принаймні, намагаються показати приклад інтернет-виховання підростаючої зміни шляхом розміщення на своїх ресурсах тематичних «дитячих» сторінок. Ось тільки «копатися» в них часто куди більш цікаво дорослим, ніж маленьким українцям.

На більшості інформаційних ресурсів турбота держави про дітей обмежується лише тематичними заходами на кшталт «зустрічі працівників з учнями такий-школи» або конкурсами дитячих малюнків. Як правило, на тему «Наша служба (потрібне вписати) очима дітей».

При цьому про результати цих конкурсів можна лише здогадуватися. Тому що в кращому випадку зазначаються імена маленьких переможців і згадуються отримані ними «сувеніри та заохочувальні призи». Але іноді, як, наприклад, на сайті ДП «Центр державного земельного кадастру» немає і цього. А тому взагалі важко зрозуміти, до чого був приурочений конкурс, і що маленьким переможцям за це було - чи то призовий шматок землі десь у Пуща-Водиці (все-таки, земельний кадастр!), То чи велика, але невловима подяку старших дядь і тьоть.

Тим часом, знайти саму інформацію про роботу з дітьми справа нелегка, оскільки структура владних сайтов вельми заплутана. У цьому ключі вигідно відрізняється, наприклад, сайт Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження, де «дитяча сторінка» оформлена як один з розділів. Чим же пропонують чиновники зайнятися дітям у вільний від дорослих час? На сайті Госенергоефектівності це, знову ж, участь у конкурсі «Діти за чисту енергію», ознайомлення з правилами елементарного енергозбереження та просто цікавими фактами, а також декілька майстеркласів з розділу «Зроби сам». Наприклад, виготовлення «пропелера у вигляді розетки» з подальшим приєднанням до динамо-машині. Яка, судячи з усього, має бути в домі кожного поважаючого себе громадянина.

На інших сайтах держструктур сторінки для самих маленьких хоч і існують, але їх вкрай важко назвати «живими». Наприклад, всі спроби «Коментарів» пройти по будь посиланням на сайті дитячого сайту ДАІ «Юний інспектор руху» закінчилися безрадісним сполученням «Така новина не існує або видалена». І взагалі ресурс явно застряг в минулому: у нього все ще «на дворі Січень, 2011 рік», а конкурс дитячих малюнків, переможців якого нібито тільки-тільки привітала столична ДАІ, закінчився ще 15 березня.

Варто зазначити, що безпосередньо на офіційному сайті управління ДАІ також є дитяча сторінка, правда, в розділі «Поради». Вона лаконічна, як світлофор для пішоходів - там всього лише два пункти. Але при цьому і «ПДД у віршах і загадках», і «Казка про Правила дорожнього руху» (теж, до речі, у віршах) виявилися напрочуд читабельними і придатними для дитячого сприйняття.

Інша справа - сувора (оскільки, схоже, все-таки дитяча) поезія, пропонована потенційним майбутнім розвідникам на сайті СБУ.

«Від небезпечних явищем у суспільстві

Нас захищено Закон вже з дитинства

За щастя и безпека нашу

СБУ Завжди на стражі »

Дитяча сторінка сайту СБУ представляє, фактично, окрему частину сайту (з головної сторінки Служби безпеки на нього веде кнопка «СБУ дітям») з власною структурою і оформленням.

Мальовані персонажі - студентка Марійка, службовий пес на пенсії Рекс і школяр Сашко в костюмі Нео з «Матриці», який мріє стати есбеушників, готові розповісти якщо не все, то, принаймні, деякі секрети головного шпигунського відомства країни. Майбутнім бійцям невидимого фронту пропонується дізнатися про місію, символіку, «мозку» (тобто, аналітичному центрі, а зовсім не про Валерія Хорошковського) і «м'язах СБУ» (тобто, підрозділі «Альфа»), її чотирилапих помічників , і так далі. Загалом-то, те ж саме, що й у «дорослій» частини, тільки з поправкою на дитячі інтереси.

Ідея непогана, але от з реалізацією у розробників якось не склалося. Створюється враження, що сайт створювали в кінці 1990-х - початку 2000-х років взяті по знайомству студенти, причому, на списаної техніки: надто вже незручна його організація і несучасний дизайн. Та й якість фотоматеріалів залишає бажати кращого, хоча у такої потужної організації повинен бути достатньо великий фотоархів сімки, щоб знайти десяток хороших кадрів для публікації.

Головною ж - і найбільш якісною - дитячої сторінкою країни можна сміливо назвати дитячу версію урядового порталу «Урядовий сайт для юних громадян» (на нього, як і у випадку з СБУ, веде кнопка з головної сторінки Кабміну).

 

Відвідувачів дитячого сторінки зустрічають вчений кіт, маленька Оленка, яка хоче стати вчителькою, Іванко, люблячий «дізнаватися цікаве про рідне державі», юна Наталка, яка мріє стати журналістом і такий же юний Сашко, що мітить у міністри з метою покращити життя людей на краще. Власне, на цьому творча роль цих персонажів і закінчується: далі вони з'являються тільки в якості оформлення сторінок. Ще однією окрасою ресурсу можна сміливо назвати фото нестерпно моложавого, зовсім несхожого на нинішнього замученого думами про країну Миколи Азарова.

На дитячому сайті КМУ дітям пропонується вирушити в старші класи школи і дізнатися деякі загальні факти про країну (правда, сучасність в Україну, судячи з усього, застрягла в 1996-м, разом з прийняттям Конституції). Тут також можна ознайомитися зі своїми правами та обов'язками, вивчити список видатних особистостей (починаючи від князя Святослава і закінчуючи Симоном Петлюрою, гетьманом Скоропадським і Володимиром Винниченком - далі, мабуть, відповідні особи закінчилися), і так далі. З упором на вивчення історії держуправління в СРСР.

Варто відзначити, що дитячі сторінки - далеко не українське «ноу-хау». Такі ж сторінки є і у відомств інших країн. У сусідній Росії, наприклад, працює сайт «Президент Росії - громадянам шкільного віку». Там, як і в українських СБУ та Кабміну, також є свої дійові особи - Добриня Нікітін, Іллюша Муромцев і Оленка Попович, які, на відміну від українських кабмінівських «побратимів», реально з'являються на сайті і виконують роль інтерактивного провідника-помічника.

Правда, зовсім вже дитячим сайт не назвеш - він розрахований швидше на середній шкільний вік. Причому деякі його розділи, мабуть, із задоволенням прочитають і дорослі. Особливо ті, де йдеться про важливість опозиції, вазі демократичних цінностей і президентові як їх гаранта.

Судячи з усього, в російський сайт було вкладено чимало грошей: він продуманий, має розгалужену, але зрозумілу структуру, добре оформлений (втім, шрифт там призначений для дуже пильних дітей) та в міру цікавий. На такому тлі, як це не сумно, міцніє відчуття, що українські аналоги робилися швидко, на коліні і в межах залишилися від бюджету коштів. Причому, швидше за все для галочки, ніж для реального виховання та інформування дітей про «дорослих» справах.